Перекладасти

Для батьків



Ольга Дяченко: для будь-яких батьків учитель - ворог http://osvita.ua/blogs/55438/ 


Автор: Ольга Дяченко, учитель української мови в школі №234.
Я учитель. Вступила в группу «Батьки SOS» с конкретной целью: узнать, что беспокоит нынешних родителей в современной школе, какие есть проблемы у детей в школе, и каким, по мнению родителей, должен быть учитель.
Дорогие родители! Я в ужасе!!! То, что происходит в обсуждениях этой группы, зачастую, просто лавина ненависти к учителю. Априори. К любому.
Хочу внести ясность. Я считаю, что низкая зарплата и сложные условия работы учителя - заведомо известные каждому в этой стране факты - никоим образом не оправдывают халатности, похабщины, грубости или неуважительного отношения к детям со стороны учителя.
Более того, я бы поставила в каждом классе камеры и устроила онлайн трансляцию своих уроков для родителей. Без проблем!
Я три года проработала в частной гимназии «Престиж» г. Киев, где мы были под постоянным наблюдением камер - и это прекрасно. Дети совершенно иначе себя ведут, зная, что не получится дома соврать и свалить все на учителя, ибо есть видеозапись ВСЕГО - и уроков, и перемен, и классов, и коридоров.
Еще одно - я люблю детей, дети любят меня. В моей практике были «непонятные ситуации» с родителями, которые решались одним личным разговором. Никогда до конфликта не доходило.
Потому как, пройдя хорошее обучение в частной школе, я поняла, что нужно быть готовой к тому, что для любого родителя учитель - ВРАГ! Ведь невозможно выбирать между чужим человеком и собственным ребенком. Конечно, вы обязаны всегда быть на стороне своего ребенка.
НО! Когда я узнаю, что дети на меня дома жалуются, а в моей практике такое всегда случается, когда я только беру класс, поскольку я требовательная и заставляю детей мыслить, а не зубрить (а это всегда сложно), я не жду прихода родителей, а сама иду к ним на родительское собрание. И все! Это первый и последний раз, когда я вижу родителей своих учеников!
Ваши дети врут! Практически все. Причем часто даже не желая как-то очернить учителя и свято веря в свои слова.
Я тоже мама. И мой сын будет врать, когда дорастет (ему 2г.) Это в природе человека - защищать себя. Поэтому многие из «ужасных» школьных историй, которыми вы тут делитесь, - наполовину фикция. Простите, дорогие родители, но это факт.
Так вот... Грустно и страшно Вас читать. Я бы даже сказала - больно. Ведь большее количество Ваших претензий и жалоб - просто Ваше личное неприятие определенных школьных правил или конкретного учителя. Вы даже не пытаетесь понять, что школа ориентирована на ВСЕХ ДЕТЕЙ!
Ну не может Вам лично все нравиться, поскольку в школе учатся тысячи детей, и нужно как-то регулировать отношения и «ребенок-учитель», и «родители-школа», и «родители-учитель»...
Вы слепы к процессу в целом, Вас интересует только Ваш ребенок. И это нормально. Но сидеть и читать, как Вы с упоением «обливаете грязью» УЧИТЕЛЕЙ - просто обидно. Вы не говорите про одного человека, который Вас или Вашего ребенка обидел. Вы говорите «учителя».
Да сколько ж можно??? Вы и Ваши дети защищены Законом, а учитель перед Вами - ничем не защищен. Уйти на больничный или уволиться - все. Дети посылают матом, дети в лицо хамят, оскорбляют и т.д. И я лично никак на это повлиять не могу. Ведь зачастую у таких детей родители - такие же. Но я же не позволяю себе говорить обо ВСЕХ РОДИТЕЛЯХ, что они бездари тупые, и дети у них такие же, и позабирать бы у них детей, и т.д., и т.п.
Вы хотите уважения и индивидуального подхода к своим чадам, сами при этом демонстрируя абсолютно противоположное отношение к учителям. А это уже вопросы Вашего воспитания и Вашей морали. И не мне Вас судить. Но обидно, неприятно и горько от того, что в этой группе учителей за людей не считают. И обобщают, и плюют, и с дерьмом смешивают, даже не пытаясь действительно понять ситуацию.

«Абітурієнт-2018»


Це конференція для свідомих батьків десятикласників, 

які прагнуть допомогти своїм дітям побудувати успішне майбутнє.
Коли ваша дитина закінчує 10-й клас, перед вами особливо гостро постають питання вибору професії, ВНЗ, предметів для ЗНО… Від вибору, який ви зробите в наступному році, залежатиме шлях до самореалізації вашої дитини та побудови її успішного майбутнього. Саме тому ми проводимо батьківську конференцію «Абітурієнт 2018». Ми допоможемо вам направити зусилля в правильне русло й зробити свідомий вибір!


Небезпечні ігри наших дітей, прочитайте уважно тут!


Літня школа – 2017 запрошує учнів 11 класів!

Інститут доуніверситетської підготовки запрошує учнів 11 класів ЗНЗ м. Києва та регіонів України (випускників-2018) до участі в освітньому та профорієнтаційному проекті – «Літня школа–2017» на базі Національного авіаційного університету. 

Мета проекту – підвищення якості рівня знань і вмінь учнів ЗНЗ з предметів шкільного циклу, перевірка їх готовності до загальнонаціонального ЗНО–2017, надання їм допомоги у професійному самовизначенні та здійснення допрофесійного консультування у середовищі вищої школи.

У програмі Літньої школи: поглиблене вивчення предметів шкільного циклу (математика, фізика, англійська мова, історія України, українська мова та література); підготовка до ЗНО; цікаві лекції; семінари; круглі столи; проектна діяльність; художні студії (рисунок та композиція); перегляд відеофільмів та презентацій; майстер-класи навчально-наукових інститутів (за спеціальностями); екскурсії по університету, в Державний музей авіації, до бібліотеки та лабораторій; знайомство з фахівцями профільних кафедр. 
За результатами навчання буде проведено пробне ЗНО з навчальних предметів за програмами загальнонаціонального ЗНО, відповідно до тестових технологій.

Участь безкоштовна. Іногороднім учасникам надається гуртожиток.
Термін роботи з 01 по 09 серпня 2017 р. 

Реєстрація учасників триватиме до20.05.2017 р. Електронна заявка на сайтах ІДП www.idp.nau.edu.ua у рубриці «Літня школа» та НАУ www.nau.edu.ua

Контакти: м. Київ, пр.-т Космонавта Комарова, 1, кор. 8, каб. 610; (044) 406–72–09, (044) 406–74–04; idp2@nau.edu.ua або idp@nau.edu.ua

ПРОБНЕ ЗНО для учнів 10 класів (випускників 2018 року) 
03 червня 2017 року Інститут доуніверситетської підготовки Національного авіаційного університету організовує та проводить написання (безкоштовно) пробних тестів ЗНО–2017 з навчальних дисциплін: математика, українська мова та література, фізика, англійська мова, історія України, географія, біологія для учнів 10 класу (випускників-2918). Запрошуються усі бажаючі школярі. Участь – безкоштовна.
Положення про пробне ЗНО, інформаційний лист та електронна заявка учасника розміщені на інформаційних банерах у рубриках «Пробне ЗНО–2017» на сайтах ІДПwww.idp.nau.edu.ua та НАУ www.nau.edu.ua.
ПОЛОЖЕННЯ
щодо правил користування мобільними телефонами
під час навчально-виховного процесу
1. Загальні положення.
1.1 Ці правила Положення встановлюються для учнів і працівників школи, і мають своєю метою сприяти поліпшенню організації режиму роботи школи, захисту громадянських прав всіх суб’єктів освітнього процесу: школярів, батьків, вчителів. Дотримання правил сприяє виконанню якості та ефективності одержуваних освітніх послуг, гарантує психологічно комфортні умови навчального процесу.

2. Умови застосування мобільних телефонів в школі:
2.1. Будь-який Користувач зобов’язаний знати і дотримуватися наступних умов та правил користування мобільними телефонами в школі:
1.  Під час уроків та навчальних занять телефон необхідно вимкнути у  беззвучний режим.
2. Мобільний телефон можна використовувати з метою поширення та  застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час навчально-виховного процесу (онлайн тестування, калькулятор, пошук інформації і т.п. )
3. Пам’ятати, що відповідальність за збереження мобільного телефону несе тільки його власник.
4. Приймати та здійснювати дзвінки на уроці в разі надзвичайної ситуації або  в зв’язку із сімейними обставинами,  або в результаті погіршення самопочуття та стану здоров’я.

3. Користувачі мають право:
3.1. У позаурочний час застосовувати мобільний телефон на території школи, як сучасний засіб комунікації: здійснювати дзвінки, надсилати СМС-повідомлення, обмінюватися інформацією, слухати радіо і музику.

4. Користувачам забороняється:
4.1. Використовувати телефон на уроці з метою здійснення  фото та відео зйомки, які не відповідають  темі та меті уроку та суперечать правам людини.
4.2 Прослуховувати радіо та музику на уроках.
4.3 Пропагувати жорстокість і насильство за допомогою телефону.
4.4 Свідомо наносити шкоду іміджу школи.

5. Відповідальність за порушення Правил:
За порушення цих Правил передбачається наступна відповідальність:
5.1 За одноразове порушення, оформлене у вигляді доповідної на ім’я директора, оголошується зауваження (з написанням пояснювальної).
5.2. У разі порушення пункту 4.1 допускається вилучення телефону вчителем для передачі адміністрації школи.
5.3. При повторних фактах порушення – вилучення телефону, співбесіда адміністрації школи з батьками і передача телефону їм.
5.4. При виявленні фактів грубого порушення (п. 4.1, 4.3, 4.4) – вилучення телефону, співбесіда адміністрації школи з батьками, до заборони носіння мобільного телефону на весь навчальний рік.



Підлітковий вік — це вік дитини від 11—12 до 15—17 років. Його не випадково називають «перехідним», адже саме в цей період відбувається перехід від дитинства до дорослості, що супроводжується значними зрушеннями в усіх сферах життєдіяльності дитини. У цей час формуються стійкі форми поведінки, характеру, засоби емоційного реагування, які в майбутньому значною мірою визначатимуть життя дорослої людини, її фізичне і психічне здоров'я. Ось чому в цей період великого значення набуває сімейне оточення, що має забезпечувати сприятливі умови для здорового розвитку особистості підлітка.
  Вже саме слово «підліток» обумовлює основну тенденцію розвитку як внутрішнього світу, так і зовнішнього вигляду дітей цього віку. Інтенсивний ріст (за рік хлопчики в середньому виростають на 4—7 см, а дівчатка на 3—4 см) випереджає розвиток м'язів, інших частин тіла (грудей і тазу), від чого діти часто виглядають незграбними, дещо трохи непропорційними. Такі фізичні зміни з радістю сприймаються ними як ознаки дорослості. Водночас, треба мати на увазі, що функціонування серця, легенів, кровопостачання мозку ще не в змозі забезпечити повноцінної роботи всього організму. Звідси швидка і раптова зміна станів і настроїв підлітка: то він з ентузіазмом і азартом брався за важке фізичне або розумове завдання, міг працювати, забувши про час і втому, а то раптом відчуває слабкість, запаморочення, утрату сил. Та батьки або часто не помічають, або й не розуміють подібних змін у поведінці дитини. Їх  однаково дивує, а часом і дратує як надмірний азарт, так і несподівана причина
втоми, яких вони не можуть пояснити. Таке нерозуміння часто викликає у батьків незадоволення на зразок: «Як у футбол бігати — то ти перший, а уроки робити — то вже втомився». Насправді ж подібні перепади судинного і м'язового тонусу — природне виявлення змін, що відбуваються в підлітковому організмі, і які потрібно враховувати, ставлячи вимоги до дітей цього віку.
  Найважливіший момент психофізіологічного розвитку підлітка, на який слід зважати, — його статеве дозрівання і статева ідентифікація. Нові відчуття, які свідчать про статеве дозрівання: менструації і збільшення грудей у дівчат, ерекції і полюції у хлопчиків — нерідко сприймаються підлітками як сенсація, причому далеко не завжди самосвідомість дитини адекватно може сприйняти і усвідомити цю нову інформацію про своє фізичне «Я». Важливою складовою самосвідомості підлітка є образ його фізичного «Я», тобто уявлення про свій тілесний вигляд, порівняння та оцінювання себе з точки зору еталонів «мужності» та «жіночності». Не випадково серед підліткових хобі «тілесні» захоплення посідають одне з провідних місць.
  Прискорення зросту і розвитку дітей і підлітків називаэтьсяАкселерація. У біології та медицині акселерація одержала назву «тенденції століття». Результати численних досліджень свідчать, що впродовж останніх ста років за кожне десятиліття у підлітків 13—15-річного віку довжина тіла в середньому збільшувалася на 2,5 см, а вага на 2 кг. Водночас із прискоренням зросту раніше настає і період статевого дозрівання. Якщо в середині XIX ст. у дівчаток європейських країн менструація з'являлась у 16—17 років, то вже в 60-ті роки XX ст. ця межа знизилася до 13—14 років. Може виникнути думка, що акселерація рівномірно охоплює всіх підлітків. Та це не так. Навіть у межах однієї вікової групи спостерігаються суттєві відмінності: в одних підлітків «вибух» фізичного і статевого розвитку тільки починається, в інших — уже в повному розпалі, у третіх — майже закінчився. Непоодинокими є випадки, коли препубертальний і навіть пубертальний періоди починаються у підлітків без прискорення розвитку, але в 13—14 років спостерігається бурхливий фізичний розвиток, що спричинює до того, що в 14—15-літньому віці такі діти мають вже цілком дорослий вигляд. Але таке «прискорення» не минає безслідно: у таких підлітків часто спостерігаються вегетативно-ендокринні розлади, іноді чітко виявляються значні порушення поведінки. Це зумовлено тим, що психічний розвиток відстає від темпів фізичного розвитку. Водночас сучасне соціальне життя висуває до нервової системи молоді досить високі (порівняно з початком століття) вимоги. Інформація стала ширшою, враження глибшими і різнобічнішими, темп життя прискоренішим, тобто загальні знання молоді значно збільшилися. Але деякі процеси психічного розвитку в акселерованих підлітків залишаються на рівні їхнього паспортного віку, а іноді й дещо нижче бажаних можливостей. Це спричинює виникнення своєрідного дисонансу між фізичною дорослістю і дитячими інтересами, бажаннями, прагненнями. Тому поривання підлітків до дорослості часто виглядає комічно, особливо під час вирішення питань соціального характеру (бажання брати шлюб; розпочати самостійне життя, не маючи чітких перспектив; прагнення до незалежності й самостійності суджень і дій тощо). Така диспропорція між акселерацією і соціальним статусом породжує численні медичні, юридичні, педагогічні й інші проблеми. Акселерований підліток гостріше, ніж його однолітки сприймає сексуальні проблеми, вдається до пошуку їх вирішення. Він може відчувати перебільшені потяги до вчителів, акторів, спортсменів, майже насильно переслідуючи об'єкт своєї закоханості. Сексуальні проблеми негативно впливають на ставлення підлітка до навчання, часто є причиною підпадання його під вплив асоціальних елементів.
На тлі загальної акселерації у певної кількості підлітків спостерігається затримка фізичного і сексуального розвитку -Інфантилізм, що також становить одну з важливих проблем. Інфантильні підлітки, порівнюючи себе з акселератами, досить хворобливо переживають свою неповноцінність. Фізичний інфантилізм нерідко поєднується з психічним, тобто з незрілістю поведінки, інтересів, з недостатньою самостійністю, нерозвиненістю почуттів обов'язку, відповідальності, що може відбуватися на тлі цілком розвиненого інтелекту. Для психофізичного інфантилізму характерні такі ознаки: тонка будова тіла, дрібні риси обличчя, невідповідний віку вираз обличчя, а також емоційна нестійкість, підвищена вразливість. У таких підлітків зберігаються інтереси і захоплення, притаманні молодшому віку; вони надають перевагу компанії молодших за себе дітей, відрізняються вередливістю і відсутністю будь-яких якостей самостійності. Інфантилізм переважно розвивається на тлі ендокринної недостатності, хронічних соматичних захворювань, таких як серцева недостатність, сухоти, бронхіальна астма тощо. Іноді він обумовлений спадковими біологічними чинниками.
  Людина, якій притаманний інфантилізм, відрізняється постійним небажанням або невмінням займати чітку громадянську позицію в суспільстві й колективі, виявляти особисту активність і відповідальність у вирішенні проблем, намаганням відокремитись від них. Разом із тим, для інфантильної людини типовими є такі риси, як легковажність, безтурботність, завищена самооцінка, образливість, підвищена вразливість і безпорадність. Попередження виявів інфантилізму — важливе завдання сімейного виховання.
         Головною особливістю уваги і пам'яті в підлітковому віці (особливо на початковому його етапі) є їх довільність і підконтрольність. Чому ж підлітки так часто бувають неуважними? Коливання уваги у дітей цього віку можливі як протягом дня, так і протягом однієї години. Це треба мати на увазі, адже часті зауваження щодо «абсолютної відсутності уваги» пояснюються не злою волею дитини, а особливостями її нервової системи. Наприклад, увага може знижуватися після перенесення серйозних соматичних захворювань, черепно-мозкових травмувань, а також за наявності нервово-психічних захворювань. Перевтома, тяжкі душевні переживання також утруднюють можливість тривалої концентрації уваги на якомусь виді діяльності. Треба також додати, що в підлітковому віці інтерес до навчальної діяльності нерідко знижується за рахунок підвищення зацікавленості іншими сторонами довкілля. Якщо для молодшого школяра значення навчання в школі не викликає сумнівів і кожний учень прагне добре навчатися, то в п'ятому-шостому класах таке ставлення зберігається далеко не в усіх. Це пояснюється тим, що з розвитком самосвідомості підлітки чіткіше диференціюють й аналізують свої бажання, інтереси, потреби. Якщо раніше позитивне ставлення до навчання підтримувалося тільки бажанням одержати схвалення дорослих, то тепер більшого значення набуває власна пізнавальна активність, ціннісні орієнтації однокласників або друзів поза школою, взаємини з батьками. Це призводить до того, що для одних підлітків навчання продовжує залишатися справді ведучою, основною діяльністю, а для інших поступово втрачає своє значення, перетворюється у формальне, другорядне і навіть небажане заняття. До школи підліток часто приходить не для того, щоб навчатися, а для зустрічі з друзями. Під час уроку він може подумки перебувати десь далеко, мріяти про щось потаємне, вести щоденник або читати під столом цікаву книжку. Водночас у цьому віці (і це ще раз підтверджує його суперечливий характер) різко зростає потреба в активному, самостійному, творчому пізнанні. Батьки мають сприяти тому, щоб, по-перше, ця потреба задовольнялася під час і засвоєння нової інформації, набуття практичних умінь і навичок, розширення загального світогляду дитини, становлення її моральної позиції. По-друге, дорослі повинні навчати підлітка самостійності, озброїти його засобами оволодіння й оптимізації власної діяльності. Це зумовлено тим, що поряд із гострою потребою нового, активністю, самодіяльністю у дітей часто відсутні конкретні знання щодо шляхів реалізації тих чи інших видів діяльності, зокрема і пізнавальної. Важливо пам'ятати, що абсолютно неприпустимі негативні характеристики дитини на зразок «ледащо», «лобур», які принижують її гідність і можуть призвести до протилежного наслідку — відмови від навчання, апатії, втрати ініціативи, відвернення від школи, сім'ї. Батькам слід мати на увазі, що біологічна перебудова організму в цьому віці, додаткові негативні чинники — сімейні конфлікти, окремі невротичні симптоми (роздратованість, поганий сон, швидка втомлюваність), а окрім того, поява нових гострих інтересів і захоплень, природно ускладнюють навчальну діяльність підлітків, які вважають, що настав чає надати їм право вибору з багатьох питань: яку мати зачіску, яких мати друзів, які уроки відвідувати і що саме вивчати. На перший погляд, такі питання можуть видатися незначними, але, як засвідчує практика, їх ігнорування часто відбивається на загальному розвитку дитини, її поведінці, на ставленні до навчального процесу. Це пов'язано з тим, що для підлітків характерна схильність наслідувати ті вчинки, які видаються їм типово дорослими. Нерідко при цьому можуть запозичуватися погані звички, манери, словесна грубість, шокуюча зовнішність, а також паління, вживання спиртних напоїв, гра в азартні ігри тощо. Здібні учні раптом починають виявляти всі ознаки невстигаючих — не виконують домашніх завдань, пропускають уроки, втрачають інтерес до ще вчора улюбленого предмета. Якщо виникає така ситуація, треба передусім з'ясувати причини, розібратися, чи не пов'язано це з неправильним ставленням дорослих до дитини. Значна частина труднощів у згаданих напрямках легко долається, якщо уважно ставитися до дитини. Кращими методами виховання тут будуть: задушевна розмова, ненав'язливе проникнення у внутрішній світ дитини, повага до її особистості. Щодо навчання, то певних успіхів можна  досягти, якщо своєчасно створити реально діючу мотивацію цього виду діяльності. Сучасний підліток повинен не тільки розуміти, але й відчувати те, заради чого він навчається. Звичні заклики до знань уже не діють, якщо вони не знаходять відгуку в душі дитини. На її думку, навчатися заради оцінки — це зовсім нецікаво, непотрібно. Тому слід виявити стрижень навчання, адже у кожної дитини він свій. В однієї
             це трамплін до майбутньої творчої або наукової кар'єри, в іншої — набуття мінімальних відомостей для практичної активності в нетворчій галузі, але матеріально вигідній, для третьої навчання — інтелектуальна гра й інтерес, який полягає в тому, щоб самостійно щось відкривати.

  Питання про виховання волі у підлітків важливе і цікаве. Відомо, що для підлітка воля (і як риса іншої людини, і як бажана особистісна риса) стоїть на одному з перших місць. Люди, яким притаманні вольові якості, стають для підлітків ідеалом. Однак, саме про підлітків прийнято говорити, що в них слабка воля, навіть слабша, ніж у дітей усіх інших вікових груп. Підлітки недостатньо організовані, легко відступають перед труднощами, легко піддаються чужому впливу. Правда, це більше стосується молодших підлітків, але й серед старших таких немало. Це пояснюється тим, що дітицього віку живуть і діють у складнішій ситуації розвитку, яка вимагає від них вищих форм саморегуляції, зокрема й складніших виявів вольової поведінки, до чого вони не завжди готові.
  У підлітковому віці і характер навчальної діяльності, і статус дитини серед оточуючих значно змінюються. Ставлення дорослих до підлітка також змінюється: вони чекають від підлітка більш зрілої, більш «дорослої» поведінки, яка передбачає вияв вольових якостей особистості. І це зрозуміло, адже підліток стає розумнішим, сильнішим, і фізично розвиненішим. Правда, іноді спостерігається і протилежна картина. Ставлення батьків до підлітка не змінюється. Дорослі намагаються зберегти над дітьми ту саму владу, яка була в них, поки вони були ще молодшими школярами, позбавляють їх самостійності й свободи. У старших підлітків вже формується вміння аналізувати власну поведінку, з'являється особисте ставлення до довкілля, власні зразки для наслідування, власні вимоги до себе. При цьому такі вимоги часто не збігаються з можливостями підлітків. Як результат, підлітки нерідко сприймають себе як людей зі слабкою волею, що викликає в них невдоволення собою, почуття неповноцінності. Таким чином, спостерігається розходження, з одного боку, між вимогами життя й інтересами дитини, а з іншого, — між її можливостями і власними вимогами до себе. Щоб подолати ці розходження, слід мати рівень розвитку волі. А якраз цього рівня підлітки найчастіше ще не можуть досягти. Знаючи про це, батьки можуть краще зрозуміти поведінку дитини, її особливості, переживання і внутрішні конфлікти. Це необхідно знати і враховувати для того щоб правильно виховувати підлітків. Спостереження свідчать, що діти підліткового віку досить часто проходять стадію так званого класичного вольового акту. Вони переживають гостру боротьбу мотивів (чи робити те, що треба, чи те, що хочеться), після чого з'являється намір і здійснюється його виконання. Однак така поведінка досить складна. Вона потребує від дитини непростої психологічної перебудови, в результаті якої більш значущий мотив набирає більшої сили і перемагає всі інші мотиви. Дослідження того, як протікає цей процес у підлітків, виявили особливі труднощі. Справа в тому, що в цьому віці досить яскраво виявлене бажання добирати і використовувати аргументи на користь привабливішої поведінки за рахунок правильної, тієї, що вимагається. Підлітки ще погано вміють враховувати наслідки своїх вчинків; коло передбачуваних ними наслідків досить обмежене. Різні труднощі виникають у, підлітка і під час виконання наміру щось зробити. Часто вони в силу підвищеної емоційності готові повестися так чи інакше під впливом почуття, яке ними володіє в даний момент. А потім ці емоції вщухають разом із намірами виконати ті чи інші дії.
  Посеред різних методів виховання психологи і медики виділяють один найменш сприятливий   це маятникоподібне виховання. За одні й ті самі вчинки дитину сьогодні карають, а завтра   хвалять. Батько вимагає одного, мати — іншого. Під час маятникоподібного виховання батьки не мають твердої лінії у ставленні до дитини. Суперечності  щодо  вимог,  які висуваються до дітей, вимагають від них щоразу вміння пристосовуватися до конкретної ситуації або настрою дорослих, що спричинює значні психічні переживання. В одних дітей від цього може сформуватися невпевненість у собі, замкненість; інші починають швидко адаптуватися до цієї ситуації. Не бажаючи виконувати якісь вимоги, вони чекають, поки інший член сім'ї їх відмінить. Необхідно ставити всі вимоги до дітей з єдиних позицій, поєднуючи розуміння можливостей і особливостей дитини з рівною, спокійною любов'ю.
Коли обговорюються проблеми виховання дітей підліткового віку, один досить поширений недолік мало звертає на себе увагу. А він таки суттєвий. Це — надмірно «наказове» ставлення до дитини: значна кількість вимог, спонукань, доган, дуже різких слів і підвищений тон.
Необхідно долати у собі звичку у тиснути на дітей із будь-якого приводу. Можливо, прийоми, які ми пропонуємо видадуться корисними і для вас.
  Прийом перший і основний. Треба переконати себе, що в багатьох випадках зауваження, осмикування, вимоги — взагалі втручання — просто не потрібні. Зробіть простий дослід: коли у вас «свербить язик» наказати щось дитині, не робіть цього, а спокійно, уважно подумайте: чи справді вона поводиться так погано, чи її поведінка (бажано тут згадати і своє дитинство) природна, нормальна для дитини? Може бути так, що в дев'яти випадках із десяти ви дійдете такого висновку.
  Прийом другий. Треба добре зрозуміти, що багато повчань дорослих випливають із того, що ті підсвідомо вимагають від дітей не дитячої, а дорослої поведінки і прагнуть неможливого. Ось такий, скажімо, приклад. Безкінечний привід для нотацій — те, що підлітки не вміють робити свої справи вчасно і взагалі абсолютно не поспішають, затягують ігри, спізнюються до сніданку, обіду, вечері. Ну як тут не «завестися»? А така поведінка зовсім не свідчить про те, що дитина недисциплінована. Вона просто не знає ціну часу, не може її знати.
  Прийом третій. У кожного батька і матері, бабусі й дідуся є щось у ставленні до дитини, в поведінці за її присутності, що погано впливає на підлітка. Обов'язково спробуйте визначити це. І якщо визначите, користь буде не тільки в тому, що ви будете намагатися зменшити це погане, ви поступово зрозумієте, що не завжди маєте рацію у спілкуванні з дітьми, що вам треба обережніше, виваженіше виступати в ролі наставника і повчаючого.
  І четвертий прийом: постійно привчайтеся терпіти. Виховання — це терпіння. Треба вчитися терпіти, не реагувати у тих випадках, коли дитина виводить вас із рівноваги, але по суті ні в чому не винна. Таких випадків може бути безліч. Дитина створює багато шуму, робить, з точки зору дорослого, щось зовсім непотрібне, забруднилась ось уже в котрий раз — як тут, здавалося б, не прочитати їй нотацію? Як не заборонити? Але ж для дитини така поведінка природна і зовсім не свідчить про те, що вона виросте неохайною. Як тут себе стримати? Виходячи зі свого досвіду, я б порадив винайти засоби самовідключення. Наприклад, коли я відчуваю, що запас терпіння закінчується, намагаюся замислитися над чимось, що мене цікавить. Тільки не подумайте, ніякого самоусунення не рекомендується. Обов'язково бувають випадки, коли дитину треба зупинити, щось їй заборонити, на чомусь категорично настояти. Йдеться лише про те, щоб звести такий тиск на дитину до необхідного мінімуму.

  Бути підлітком дуже важко. Повний енергії, одержимий потребою незалежності, повний очі­кування майбутніх успіхів в великому житті підліток проходить через тяжкі випробування в пошуках власного шляху в суспільстві, і тому зро­зуміло, яку тривогу у батьків викликають діти, що вступають у підлітковий вік.
  Батькам необхідно поважати гідність дітей у цьому віці, дава­ти їм потрібні поради, розвивати почуття пра­вильної самооцінки. Щоб дитина правильно ро­зуміла, що її хвалять за правильне, а якщо в неї недоліки у виконанні, необхідно роз'яснювати, які саме недоліки і що треба робити, щоб подола­ти їх. Необхідно допомагати дитині вміти бачити себе з різних сторін І в різних ситуаціях. Батьки повинні пам'ятати, розуміти раптові зміни на­строю дитини і дивні, на перший погляд, захоп­лення, ексцентричну поведінку, новий лексикон і, інколи, починання, які закінчуються невдачею. Щоб успішно пережити всі пригоди підлітко­вого віку, і батькам, і підліткам необхідно добре уявляти, як виходити з критичних ситуацій. Не­обхідно бути терплячими і продовжувати розмовляти один з одним, любити один одного (як тоді, коли дитина була немовлям). У цей період кожен у сім'ї по-новому бачить оточуючих і всі повинні ніби заново познайомитись один з одним. Якщо те, в чому ви обмежуєте вашу дитину, не є заборо­неним, аморальним або надто дорогим задово­ленням — відмовтесь від заборон і дозвольте ди­тині робити те, що вона хоче.

Увага!!!!
10 вересня о 18.15 відбудуться батьківські збори в каб. 309

Пропоную батькам ознайомитись із цікавою педагогічною практикою.

Ребёнок, окружённый критикой – учится обвинять; 
Ребёнок, окружённый насмешками – учится быть недоверчивым; 
 Ребёнок, окружённый враждебностью – учится видеть врагов; 
 Ребёнок, окружённый злостью – учится причинять боль; 
 Ребёнок, окружённый непониманием – учится не слышать других; 
 Ребёнок, окружённый обманом – учится врать; 
 Ребёнок, окружённый позором – учится чувствовать вину; 
 Но в то же время: Ребёнок, окружённый поддержкой – учится защищать; 
 Ребёнок, окружённый ожиданием – учится быть терпеливым;
 Ребёнок, окружённый похвалами – учится быть уверенным;
 Ребёнок, окружённый честностью – учится быть справедливым; 
 Ребёнок, окружённый безопасностью – учится доверию; 
 Ребёнок, окружённый одобрением – учится уважать себя; 
 Ребёнок, окружённый любовью – учится любить и дарить любовь; 
 Ребёнок, окружённый свободой выбора – учится быть ответственным за свои решения.

Цитата статті Степана Тимовчак
Діти бачать – діти роблять
Напевне ви не раз спостерігали за деякими батьками, які навчають дітей, якими ті повинні бути, що і як повинні робити. І це в той самий час коли самі цього не роблять, або їхні дії навіть цілком протилежні до того, що вони говорять.
Хто хоч трохи спілкувався з дітьми, чи сам пам'ятає як таким був, то вам майже очевидно, що діти погано сприймають чисту теорію. І зовсім навпаки - кимось показаний приклад в дії, неважливо позитивний чи негативний, це найкращий стимул для дітей зробити так само. Тому найкраще виховання - це самому стати особистістю і прикладом для своїх дітей. Діти обов'язково це зацінять і будуть прагнути стати подібними на вас.

Тому надзвичайним цинізмом є не робити нічого для власного розвитку, аргументуючи це тим, що все найкраще ви віддаєте своїм дітям. Бо в таких батьків зазвичай виростає потомство невдах, що також не зможуть нічого добитися в житті, а весь смисл їхнього життя буде зводитися до того, щоб давати все "найкраще" своїм нащадкам. Замкнуте коло виходить. Для чого тоді ви разом зі своїми нащадками живете і переводите ресурси?
Ті ж самі батьки-невдахи часто пояснюють дітям, що курити і пити шкідливо і не можна, в той час як вся кухня овіяна тютюновим димом і все ще пахне з рота недільним перегаром. Діти звичайно все це бачать і чудово розуміють, що слова батьків розходяться з їхніми діями. І після недовгих розмірковувань, можуть прийти до двох висновків:
1. Мене батьки обманюють, коли говорять, що пити і курити не можна, бо самі це роблять і отримують від цього задоволення. А раз це так весело, то і я, коли виросту обов’язково буду так само робити, або навіть набагато раніше. А оскільки діти вважають себе дорослими ще у школі, то там і починається дитяче пияцтво. Особливо легко там можна знайти однодумців з подібними життєвими спостереженнями.
2. Дитина справді повірила, що пити, курити і хамити погано, але бачить що батьки це роблять регулярно, тому робить висновок: якщо батьки роблять погані речі - значить в мене погані батьки. Виникає образа і неповага до батьків, яка часто закріплюється на все життя. Також це може бути підґрунтям для розвитку в дитини різних комплексів.  І тільки рідкісні діти, з вродженою силою волі можуть самі з цим справитися, і навіть більше: навчитися на прикладі своїх батьків-невдах і вирішити самому стати набагато кращим за них. Проте це буває справді рідко, а зазвичай все відбувається по традиційному замкнутому колу. Це добре описує народна приказка: Яблуко від яблуні не далеко падає.
Все вище написане яскраво ілюструє наступне відео:


Увага!!!!!! Зміни в розкладі.
В понеділок 1 урок Історія,  а в середу 1 і 2 урок Українська (мова чи література з'ясуємо при виході на заняття)


Останній день навчання 28 грудня. З 29.12 по 13.01 зимові канікули.

Батьківські збори відбудуться 25 грудня о 18.00

22 грудня планується екскурсія на фабрику ялинкових прикрас, що біля м.Київ. Вартість 135грн.





Увага!!!!! Навчання починається  5 листопада о 8.30.

Шановні батьки! На цій сторінці інформація для Вас.

1 коментар: